Військові та політичні досягнення Бісмарка

Князь Отто фон Бісмарк за значенням своєї діяльності та за масштабами політичних і дипломатичних обдаровань займає видне місце в історії ХІХ століття. Талановитий дипломат і державний діяч майже три десятиліття залишався центральною фігурою як у політичному житті Німеччини, так і в європейській і світовій зовнішній політиці. «Звичайно, - відзначив український дослідник Г.В. Павленко, - було б невірно не бачити великих прорахунків та помилок у його політиці. Деякі дипломатичні та політичні комбінації Бісмарка, Направлені на встановлення німецької гегемонії в Європі, потерпіли у кінцевому підсумку фіаско і мали негативне значення для дальшої долі німецького народу». На схилі віку сам Бісмарк сказав: « Важко і кепсько у мене на душі. За все життя я нікого не зробив щасливим, ні друзів, ні сім’ю, ні навіть себе. А зла заподіяв дуже багато. Я був причиною трьох війн, з моєї ласки вбиті тисячі невинних людей, за якими плачуть матері і жінки у різних країнах. У всьому цьому я дам звіт на небесах, але зате не маю радості життя… І якщо я напишу мемуари, нехай їх надрукують після моєї смерті, а читачі, закривши книжку, скажуть: « Ух, який був мерзотник ». Не раз виступав Бісмарк і проти тих, хто хотів би прискорити біг часу, перевівши стрілку годинника вперед. Однак не слід приймати на віру його власні «скромні» слова про безсилля людини перед обличчям історії. Німецький державник чудово відчував динаміку подій і сам намагався підштовхнути історію вперед. Але від інших прусських керівників тих часів він, безумовно, відрізняється неабиякою державною волею, умінням досконально зважити весь комплекс факторів, які відзначають міжнародну обстановку, і приступити до вирішальних операцій у найсприятливіший момент. За невеликий проміжок часу Бісмарк перетворився на «національного героя». У громадській думці утвердився новий образ Бісмарка як політика не тільки зухвалого і талановитого, але й геніального. Недаремно ще у 1884 р. французький письменник П.Меріме сказав: «на жаль на кожне століття припадає по одній великій людині. Для нашого – Бісмарк». Очевидно він сам проймався вірою в те, що завжди знайде вихід з найзаплутанішого становища. До цього часу історики розбираються у хитросплетіннях бісмарковської зовнішньої та внутрішньої політики, його дипломатичних кроків, які сформувалися ще на початку державницької діяльності першого канцлера Німецької імперії. Перший канцлер Німецької імперії князь Отто фон Бісмарк займає гідне місце в когорті провідних державних і політичних діячів. У складний і драматичний період становлення єдиної німецької держави саме він визначив напрямки розвитку нової Німеччини, характер її внутрішньої та зовнішньої політики. Більше того, як талановитий дипломат Бісмарк суттєво вплинув на становлення та розвиток системи європейських міжнародних відносин другої половини XIX — початку XX ст. Його активна діяльність на дипломатичній ниві відіграла головну роль у визначенні основних напрямків німецької зовнішньої політики та становленні військово-політичних угруповань великих європейських держав. Завдяки своєму таланту, здібностям і нестримній енергії перший німецький канцлер майже три десятиліття залишався центральною фігурою у політичному житті Німеччини та в європейській зовнішній політиці. Тому феномен Бісмарка як дипломата та державного діяча, який стояв біля витоків міжнародних відносин нового часу і становлення єдиної державності німецького народу, весь час був у центрі уваги не тільки німецької, а й загальноєвропейської суспільно-політичної думки. Аналіз життя та діяльності рейхсканцлера О. фон Бісмарка залишається актуальним і в наш час, в умовах, коли відбувається процес становлення незалежної Української держави. Розуміння ролі політичних лідерів у державному будівництві та реформуванні соціально-економічної системи суспільства має важливе значення для визначення місця окремих особистостей як в історичному минулому, так і на сучасному етапі державотворення. Адже не секрет, що конкретний хід історії, інтенсивність розвитку тих або інших тенденцій, більша чи менша ціна, яку доводиться платити народам за економічний і соціальний прогрес, усі неповторні зигзаги історичного розвитку значним чином визначаються політикою провідних державних діячів.